Головна | ДІТИ → Адаптація дитини в дитячому садочку

Адаптація дитини в дитячому садочку

Адаптація дитини в дитячому садочку

Адаптація – це пристосування організму до нової обстановки, а для дитини дитячий садочок поза сумнівом є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейних стосунків, що склалися, від умов перебування в дошкільному закладі. Тобто, як ви вже зрозуміли, кожна дитина звикає по-своєму. Проте, можна відзначити деякі закономірності, про які хотілося б розповісти батькам.

По-перше, потрібно пам’ятати, що до 2-3 років дитина не відчуває потреби у спілкуванні з однолітками, вона поки що не сформувалася. У цьому віці дорослий виступає для дитини як партнер по грі, зразок для наслідування і задовольняє потребу дитини в доброзичливій увазі і співпраці. Однолітки цього дати не можуть, оскільки самі потребують того ж. Тому нормальна дитина не може швидко адаптуватися до дитячого садочку, оскільки сильно прив’язана до матері, і її відсутність викликає бурхливий протест дитини, особливо якщо вона вразлива і емоційно чутлива.

Діти 2-3 років відчувають страхи перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування, що якраз і проявляється повною мірою в дитячому садочку. Ці страхи – одна з причин ускладненої адаптації дитини до дитячого садочку. Нерідко боязнь нових людей і ситуацій в дитячому садочку призводить до того, що дитина стає більш збудливою, ранимою, образливою, плаксивою, вона частіше хворіє, тому що стрес виснажує захисні сили організму. До речі, хлопчики 3-5 років більш уразливі в плані адаптації, ніж дівчатка, оскільки в цей період вони більше прив’язані до матері і хворобливіше реагують на розлуку з нею. У емоційно нерозвинених дітей адаптація навпаки відбувається легко – у них немає сформованої прихильності до матері.

Психологи вказують на наступний парадокс: чим раніше дитина буде віддана до дошкільного закладу (наприклад, до 1 року), тим більше вона буде налаштована на колектив надалі. Первинний емоційний контакт така дитина встановить не з матір’ю, а з однолітками, що не кращим чином позначиться на розвитку її емоційної сфери – надалі така дитина може не відчувати глибокого почуття любові, прихильності, співчуття.

Таким чином, чим розвиненіший емоційний зв’язок з матір’ю, тим важче проходитиме адаптація. На жаль, проблеми адаптації можуть подолати не всі діти, що може призвести до розвитку неврозу у дитини.

Якщо адаптація до дитячого садочку не відбулася впродовж одного року і більше, то це сигнал батькам, що з дитиною не все гаразд і треба звернутися до фахівця. За спостереженнями психологів середній термін адаптації в нормі складає: в яслах – 7-10 днів, в дитячому садочку в 3 роки – 2-3 тижні, в старшому дошкільному віці – 1 місяць. Звичайно, кожна дитина по-різному реагує на нову ситуацію, проте, є і загальні риси.

Завжди нелегко звикають до дитячого садочку або ясел єдині в сім’ї діти, особливо надмірно опікувані, залежні від матері, такі, що звикли до виняткової уваги, невпевнені в собі.

Гірше за інших почувають себе в дошкільних закладах діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дитячого садочку: не можуть швидко одягнутися, зібратися на прогулянку, поїсти. А якщо вихователь не розуміє проблеми такої дитини, то починає її ще більше підганяти, при цьому емоційний стрес діє таким чином, що дитина ще більше загальмовується, стає ще млявою, байдужішою.

Якщо ви помітили, що у вашої дитини проблеми з адаптацією, то спробуйте поговорити з вихователем. Вашій дитині потрібна постійна увага і підтримка з її боку, тому що інші діти схильні дратувати і кривдити слабкіших і залежніших. При цьому, звичайно, зайва вимогливість і принциповість вихователя буде серйозним гальмом.

Ускладнюючим фактором адаптації будуть і конфлікти в сім’ї, нетовариськість батьків. Діти мимоволі засвоюють негативні риси поведінки батьків, що ускладнює їх стосунки з однолітками. Вони поводяться невпевнено і нерішуче, багато хвилюються, сумніваються, тому не можуть бути прийнятими в групі. Що тут можна порекомендувати?

Якщо дитина страждає нервовим порушенням, то віддавати її до дитячого садочку треба не раніше 3 років – дівчинку і 3,5 років – хлопчика.

Якщо дитина – єдина в сім’ї, часто хворіє, відчуває страхи, то її входження до дитячого садочку має бути поступовим. Спочатку її треба привести в групу, познайомити з вихователем і дітьми, подивитися разом іграшки, викликати інтерес до нового оточення і повернутися додому. Потім декілька днів можна приводити дитину в садочок і забирати до початку денного сну. Залежно від поведінки дитини час перебування треба поступово збільшувати. Вдома слід більше грати з нею в рухливі емоційні ігри, оскільки в дитячому садочку дитина почуває себе скуто, напружено, а якщо не розрядити цю напругу, то вона може стати причиною неврозу.

Рекомендувати

Поділитися

Коментарі до запису "Адаптація дитини в дитячому садочку"

Подивитись останні коментарі
  1. Головне у цій справі – терплячість, позитивне налаштування і, звісно, професійність вихователя. У нас, наприклад, процес адаптації тривав близько місяця. Хоча і тепер іноді зранку бувають сльози.

Тут можна написати коментар

* Текст коментаря
* Обов'язкові для заповнення поля