Оточення
Звичайна людина живе в районі та будинку, де немає багатих, тобто 20 або 30 років вона формується в середньому суспільстві, вбираючи його ідеї. Тому в свідомості такої людини просто немає іншої моделі поведінки. Щоб приміряти на себе образ життя і мислення багатих людей, а також зрозуміти їхнє ставлення до життя в цілому, потрібно мати можливість бачити їхню поведінку в звичайних життєвих ситуаціях і чути, про що вони говорять. Адже звичайна людина навіть не уявляє життя багатих, і тому не робить ніяких кроків, щоб зробити його своєю реальністю.
Прийняття рішення
Люди просто не приймають твердого рішення бути багатими. Навіть якщо сьогодні людина читає книги про створення капіталу або розвиток бізнесу, відвідує семінари та тренінги, спілкується з багатими, в її житті нічого не зміниться, доки вона не прийме рішення стати фінансового незалежною. Як то кажуть: «Якщо будете продовжувати робити те, що робили завжди, то й отримувати будете стільки, скільки і завжди!».
Можливо завтра?
Завжди знайдеться вагома причина відкласти задумане: невдалий день, місяць, сезон і навіть погода. В результаті такі люди відкладають своє життя «на потім», коли вже стане занадто пізно. Навіть якщо є всі передумови стати багатим (особисті якості, вдалий збіг обставин, цікава ідея бізнесу), зволікання здатне зруйнувати чи відсунути всі плани на невизначене майбутнє.
Неспроможність платити ціну
Більшість людей витрачають останню зароблену копійку чи заганяють себе в кредитні борги, купуючи абсолютно непотрібні речі, піддавшись моді, рекламі чи бажанню вразити друзів. Такі люди не можуть утриматися від непотрібних витрат. Вони, бажаючи отримувати миттєве задоволення, не можуть правильно розподіляти свій бюджет, тому що не здатні подолати спокуси. Звісно, їм досягти фінансової незалежності неможливо.
Відсутність часової перспективи
У 50-і роки в Гарвардському університеті проводилися дослідження, під час яких професор Едвард Банфілд вивчав тисячі сімей. Він хотів знати, чи можна передбачити: наступне покоління в цих сім’ях буде багатшим чи біднішим за своїх предків. Таким чином професор визначив чинник «часової перспективи», який з точністю до 97% може «передбачити» успіх. Він визначається кількістю часу, який сім’я витрачає на прийняття важливих рішень і планування необхідних кроків, щоб ці рішення втілити в життя. Від того, що сім’я планує зробити в майбутньому, залежить те, що члени родини будуть чи не будуть робити у сьогоденні. Люди, які дивляться в майбутнє і планують своє життя в довгостроковій часовій перспективі, завжди рухаються вгору в економічному плані.
