Однак з розвитком медицини і фармакології сучасний споживач стикається з двояким почуттям – з одного боку, традиційне уявлення про доцільність застосування йоду або зеленки в тому чи іншому випадку, а з іншого боку, безліч сучасних, більш зручних і, напевно, не менше дієвих засобів.
Ці два лікарських розчини критикують в основному з двох причин:
– по-перше, вони містять спиртову основу, а взаємодія спирту з відкритою раною або просто чутливою шкірою не завжди сприятлива;
– по-друге, вони є таким собі пережитком минулого, негоже якось в ХХI столітті прикрашати себе зеленими або рудими мітками, і якщо йод швидко вбирається і відносно легко відпирається, то зеленка на одязі означає в більшості випадків кінець його носіння.
На перший, обивательський погляд може здатися, що йод і зеленка дуже схожі за своєю дією, проте це помилка. У кожного з них є своє призначення, але обидва вони антисептики і запобігають інфікуванню пошкодженої поверхні.
Йод сушить шкіру, а в зайвій кількості може легко її спалити. Головне, правило, якого потрібно дотримуватися при використанні йоду, це не наносити йод на відкриту рану. Тільки навколо ушкодження, для того щоб перекрити шлях мікробам, або на неушкоджену шкіру.
Теж припікаюча, підсушуюча властивість йоду доречна при обробці прищів і висипань, а здатність йоду стимулювати приплив крові до м’яких тканин пояснює його використання для обробки забитих місць, вивихів, різних припухлостей та набряклостей (малюється «йодна сітка»). В екстремальних умовах, коли має місце бути значне пошкодження шкіри, а під рукою тільки йод, його використання на відкриту рану доречно (краще розвести спиртовий розчин чистою водою), це запобіжить зараженню, але забезпечить опік – потрібно оцінювати ситуацію і робити вибір.
Зеленка або розчин діамантовий зелений – це більш щадний антисептик. Він стимулює загоєння, але не сушить шкіру. Саме тому доречне нанесення зеленки на відкриту рану, її ж рекомендують тим, чия шкіра дуже чутлива.
Ще однією властивістю зеленки, в чому полягає її перевага перед йодом, є запобігання нагноєнь. Обробка рани зеленкою перешкоджає притоку до неї лімфи та іншої вологи, застій якої і стає основою гнійника.
І йод, і зеленка недоречні для загоєння глибоких порізів і поранень, такі повинні бути приводом для термінового звернення до лікаря. Обробка рани розчинами йоду або зеленки дещо ускладнює діагностику ушкоджень, а тому максимум, що потрібно зробити до огляду лікаря, це обробити рану перекисом водню.
Перекис водню слушно використовувати і для обробки неглибоких ушкоджень, а після вважають за необхідне нанести всі ті ж йод або зеленку. Цікаво відзначити, що одного лише перекису водню може бути достатньо, щоб зупинити кровотечу, продезінфікувати поверхню і дозволити організму самостійно впоратися із загоєнням. На відміну від йоду і зеленки перекис водню не містить спирту і жодним чином не провокує опік. Дія перекису полягає у виділенні вільного кисню, в процесі чого вимивається забруднення з рани, а висока концентрація кисню зробить життєдіяльність патогенних мікроорганізмів неможливою на обробленій ділянці.
Єдиний недолік перекису водню полягає в тому, що його дія не настільки довга, як йоду або зеленки, а тому процедуру обробки потрібно регулярно повторювати, а рану прикривати пов’язкою.
