Від якості термометра залежать перші висновки про стан хворого, а тому до вибору цього приладу необхідно підійти з усією відповідальністю.
Які ж бувають термометри? У чому переваги і недоліки кожного різновиду?
Ртутний термометр
Старий, перевірений десятиліттями варіант виміряти температуру тіла – вставити в пахвову западину скляний термометр, всередині якого знаходиться ртутний стовпчик. Засічіть час і через 7-10 хвилин ви побачите, до якої позначки піднялася ртуть – це і є температура вашого тіла. Також можна використовувати ректально та орально.
Переваги:
– універсальність;
– дешевизна;
– простота у використанні;
– довговічність;
– легкість в дезінфекції (лише не можна обливати окропом);
– достовірність результатів.
Недоліки:
– підвищений ризик розбити і заповнити простір ртуттю;
– не рекомендується до самостійного використання дітьми;
– тривалий час вимірювання температури;
– необхідність засікати час.
Електронний термометр
Досить розповсюджений різновид термометра. Існує безліч моделей з різноманіттям функцій. Такі термометри вміють виводити результат на дисплей, супроводжувати його звуковим сигналом, у них можуть мінятися наконечники і вони можуть бути водонепроникними.
Переваги:
– безпека;
– швидке вимірювання температури (0,5-1 хвилина в роті і 1,5-3 хвилини під пахвою);
– різноманітність моделей;
– можливість зберігати останні результати.
Недоліки:
– необхідно уважно ознайомитися з інструкцією по використанню;
– можуть розрядитися в найбільш непідходящий момент;
– чим функціональніша та якісніша модель, тим вона дорожча;
– не всі моделі легкі в дезінфікуванні.
Інфрачервоний термометр
Відносно нова модель термометра. Існує кілька різновидів: контактні і безконтактні, вушні, лобові.
Переваги:
– знову ж таки безпека;
– дозволяють виміряти температуру сплячому хворому або примхливому маляті;
– дуже швидке вимірювання температури (до 30 секунд);
– майже всі моделі оснащені численними функціями і змінними наконечниками.
Недоліки:
– необхідно уважно ознайомитися з інструкцією по використанню;
– необхідно використовувати термометр виключно за призначення (наприклад, не вимірювати вушним термометром температуру чола і т.п.);
– можливі деякі відхилення в показниках (наприклад, якщо вимірювати вушним термометром температуру при отиті);
– вимагає періодичної перевірки;
– достатньо дорогий.
Варто пам’ятати
Перш ніж використовувати будь-який термометр, необхідно ознайомитися з його інструкцією. Навіть, здавалося б, елементарний у використанні ртутний термометр може показати неправильний результат, якщо, наприклад, вимірювати ним температуру через одяг або попередньо прийняти холодну або гарячу ванну.
Більше складнощів виникає при використанні електронних або інфрачервоних термометрів – потрібно вимірювати температуру виключно протягом зазначеного в інструкції часу, а якщо необхідно почекати після вимірювання ще деякий час, то нехтувати цим не варто. При неадекватному використанні навіть найпростіший у своїй будові термометр може істотно спотворювати виміряні результати, не кажучи вже про моделі, що поєднують в собі багато функцій.