Причини втоми від довгого сидіння
Багато хто скаржиться на втому після трудового дня в офісі. Як правило, їх друзі та родичі скептично дивуються: «Ти ж не бігаєш по місту з ранку до вечора, не тягаєш коробки! Так чого ж ти втомився?». Але цьому є розумне пояснення. Вся справа в тому, що сидіння – саме нефізіологічне навантаження для тіла людини. Воно навантажує хребет в два рази більше, ніж довге стояння. А ходьба, навпаки, корисна і природна для нашого тіла. Саме тому після прогулянки в парку або по місту, ми відчуваємо себе краще, ніж після робочого дня, проведеного за столом.
Реалії сучасного світу такі, що більшість жителів мегаполісів проводять свої трудові будні, сидячи на стільці. Та що там робота! Діти починаючи з першого класу значну частину свого часу проводять не в русі, а сидячи: спочатку в класах, потім – вдома, виконуючи домашнє завдання або граючи в комп’ютерні ігри. Це відбивається на поставі і загальному самопочутті.
Відсутність рухової активності і сидячий спосіб життя неминуче призводять до перенапруження м’язів плечового поясу і шиї, м’язів попереку і стегон, застою крові в області тазу і нижніх кінцівок. Згодом це може перерости в стомлення очей, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, прямої кишки і навіть статевих органів.
Якщо уникнути багатогодинного сидіння на стільці не можна, потрібно зробити його максимально комфортним і здоровим. Організуйте своє робоче місце по-новому і скорегуйте режим своєї роботи. Тіло скаже вам «спасибі».
Підберіть правильні меблі
Більшість сучасних офісних крісел і стільців мають зворотний нахил сидіння. Тобто людина, сідаючи працювати, як би скочується до спинки крісла або стільця. Це дуже незручне положення для нашої опорно-рухової системи. В ідеалі сидіння стільця повинно мати нахил вперед близько 4 градусів, щоб людина трохи з’їжджала з нього вперед. Тоді їй доведеться упертися ногами, щоб не з’їхати. Це приведе ноги в легке напруження, і в роботу включяться м’язи задньої поверхні тіла – від стоп до шиї, створюючи відповідну опору для підтримки прямої постави. Добре при цьому розмістити під ногами похилу опору, щоб стопи стояли не на рівній підлозі, а під невеликим кутом. Тоді підтримувати вертикальне положення тулуба буде ще легше. Крім того, простіше буде виконувати всі рухи, пов’язані з плечовим поясом.
Можливо, ви пам’ятаєте старі шкільні парти, сидячи за якими діти ставили ноги на такий ось упор? Всі вчителі знали: якщо ноги учня стоять на похилій опорі, його почерк буде кращим. Ідеальна висота для стільця підбирається під індивідуальні особливості кожної людини: потрібно, щоб колінні і тазостегнові суглоби були зігнуті під кутом, близьким до прямого. «Правильна» висота столу така, при якій вам не доводиться нагинатися або, навпаки, задирати плечі, щоб поставити лікті на стіл.
Прийміть правильну позу
Якщо у вас є можливість підібрати ідеальні меблі, ваше тіло саме прийме правильну позу. Але якщо поки що доводиться задовольнятися тим, що є, використовуйте наступну пораду: якщо вам доводиться відкидатися назад в кріслі або на стільці, то простежте за тим, щоб ваша спина мала хорошу опору – між спинкою і попереком потрібно покласти щось м’яке, щоб зберігався поперековий прогин. Коли ви спираєтесь тільки на сідниці і на нижні грудні хребці, то поперек провисає, і хребет розтягується дугою. Уникнути цього можна за допомогою м’якої підтримуючої подушки. Тим самим ви позбудитеся надмірного навантаження на м’язи, зв’язки і суглоби поперекового відділу хребта.
Правильно розташуйте комп’ютер
Якщо ви працюєте з мишкою, лікоть працюючої руки обов’язково повинен лежати на столі, інакше вся вага руки ляже на шийний відділ хребта. Купуйте килимок для миші з гелевою подушечкою під зап’ястя: так ви розвантажите м’язи плеча. Належним чином підтримавши лікоть і зап’ястя, ви допоможете своїй шиї.
Зверніть увагу на висоту монітора: вона відрегульована ідеально, якщо, дивлячись на екран, ви не нагинаєтеся, а дивитеся прямо перед собою. Монітор повинен знаходитися на рівні очей. В іншому випадку, м’язи шиї будуть надмірно напружуватися, а головний мозок і очі не будуть отримувати стільки артеріальної крові, скільки їм необхідно.
Робіть перерви в роботі
Уроки в школі не дарма тривають 45 хвилин. Навіть пари в університеті розділяються п’ятихвилинною перервою. Адже саме після закінчення цього часу здатність до концентрації падає, а разом з тим (аргумент для начальника!) падає і ваша продуктивність. Тому кожні 45 хвилин важливо робити невеликі перерви: встати, розімнутися, потягнутися, пройтися, щоб м’язи не «дерев’яніли». Для цього достатньо і п’яти хвилин. Тоді ви збережете свободу і гнучкість хребта і шиї, мозок отримає більше поживних речовин, і ефективність вашої роботи завжди буде на висоті.
