Поява так званих «рухливих картинок» – перших кінофільмів відкрила митцям нове поле для експериментів. Перші фантастичні короткометражки з’явилися ще у 19 сторіччі, давши поштовх не тільки розвитку жанру, але й винайденню спецефектів. Поява звукового кіно відволікла глядачів від технологій майбутнього, і повернути їх увагу вдалося лише кінематографічній постановці «Дракули» за романом Брема Стокера. Прийшла ера фантастичних фільмів жахів. Режисери наввипередки екранізували класичні твори: «Франкенштейна», «Людину-невидимку», «Доктора Джекіла та містера Хайда» і багато інших.
На кінофантастику повоєнних часів значно вплинув початок «холодної війни». Основними темами стають протистояння та суперництво, а розвиток космічних технологій призводить до справжнього «буму» фільмів про прибульців та підкорення Всесвіту. У 1960-х на екрани виходить перший фантастичний телесеріал «Зірковий шлях», котрому судилося стати також і одним з найбільш відомих та популярних у своєму напрямі. Проте улюблена тема жахів не залишається без уваги: на гребінь популярності виходять твори про чудовиськ. Також зароджується новий жанр – соціально-філософська фантастика, період розквіту якого припадає на 1970-ті.
«Золотим віком» кінофантастики можна назвати 70-ті і 80-ті роки 20 століття. Популярність «космічних одіссей» змінила ставлення глядачів до жанру фантастики. Виросло нове покоління глядачів і режисерів, котрі сприймали фантастику значно серйозніше за попередників, назавжди вивівши її з категорії суто розважального кіно. Переламним моментом прийнято вважати вихід на екрани «Зоряних війн» Джорджа Лукаса (1977). В цій епопеї вперше було майстерно поєднано епічні та міфологічні мотиви з антуражем космічної наукової фантастики. Фільм не тільки дав старт трилогії, навколо котрої зародився справжній культ, але й відкрив нову еру спецефектів у кіно.
В кінці 20 – на початку 21 сторіччя значний вплив на фантастику має бурхливий розвиток інформаційних технологій. Зайнявший раніше своє місце у новітній літературі жанр кіберпанку виходить на великі екрани. Першою стала екранізація оповідання Вільяма Гібсона «Джонні Мнемонік», але глядацька аудиторія сприйняла фільм доволі прохолодно. Початком комерційно успішного кіберпанку прийнято вважати трилогію «Матриця». Не вгасає цікавість до фільмів жахів, але різноманітні земні та позаземні монстри вже не вражають уяву глядачів. Режисери повертаються у своїх пошуках до класики, проте можливості сучасного кіно кричать про щось більше, ніж аскетизм та нуар притаманні готичним фільмам початку сторіччя. Зіткнення минулого і майбутнього породило новий жанр – неоготику, в якій до мотивів та антуражу класичної готики додаються елементи, притаманні фентезі та реалізму. Проте власне фентезі широкої популярності серед режисерів не має. Виключенням стала лише кінотрилогія Пітера Джексона за книгами класичної саги Дж. Толкієна «Володар перстнів». Починаючи з 90-х років 20 сторіччя неймовірної популярності набрали комікси. За їх мотивами знімають повнометражні фільми, мультфільми, роблять комп’ютерні ігри.
Друге десятиліття 21 сторіччя можна з повним правом назвати періодом екранізацій. Проте увага режисерів прикута не до класичних творів, як це було раніше, а до популярних книжок сучасних авторів. У центрі уваги знову опинилася тема протистояння, тільки цього разу в тренді не суворі чоловіки, котрі рятують світ, а підлітки. Яскравим прикладом є трилогія Вероніки Рот «Дивергент», в якій йдеться про Чикаго далекого майбутнього. Головна героїня, шістнадцятирічна Беатріс, стоїть на порозі вибору, що визначить її подальшу долю. Але вона не хоче вписуватися у наперед визначені рамки. До виходу на екрани українських кінотеатрів останньої частини «Дивергенту» видавництво «Країна мрій» представило третю книгу «Дивергент. Віддана». Тепер українським читачам доступні всі книги серії («Дивергент. Нескорена», «Інсургент. Бунтівниця» та «Дивергент. Віддана») рідною мовою з яскравими кіно-обкладинками.
Ще одна історія протистояння світів, яка розгортається навколо дівчини-підлітка – це «П’ята хвиля» Рика Янсі. На відміну від «Дивергента», в цьому творі мова йде про захоплення Землі прибульцями. У 4 хвилі (зникнення електрики, цунамі, епідемія та власне вторгнення) вони знищили майже все населення планети. В очікуванні п’ятої, останньої хвилі дівчинка Кассі вирушає на пошуки брата, викраденого загарбниками. У світі, де не можна довіряти нікому, де кожен може виявитися замаскованим чудовиськом і допомога не прийде, героїні доведеться ризикувати, щоб зрозуміти, може її таємничий супутник стати порятунком або смертю та чи зможуть вони удвох протистояти прибульцям.
Одна із найяскравіших молодіжних антиутопій – «Бігун у Лабіринті» Джеймса Дешнера. В 2014 році на екрани вийшов однойменний фільм за мотивами першої книги трилогії. Події розгортаються навколо хлопця на ім’я Томас. Одного дня він приходить до тями на платформі ліфту, що привіз його у Глейд – химерний простір, оточений Лабіринтом. Разом із Томасом у Глейді заточені 60 підлітків. Усі вони втратили пам’ять і всі мають одне завдання – врятуватися. Але пошуки виходу приречені на провал, адже щоночі Лабіринт змінює свою структуру, а хижі гривери вбивають усіх, хто до заходу сонця не встиг повернутися до Глейду. Скоро хлопці розуміють, що їм не залишають вибору – тільки ризикнути і пройти крізь Лабіринт. Молоді актори, вже відомі глядачам по дитячим ролям у фантастичних фільмах, блискуче впоралися із складним завданням, втіливши на екрані всю багатогранність характерів персонажів, що вимушені існувати у нелюдських умовах.
Справжнім хітом перших десятиліть 21 століття стала епічна фентезі-сага Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». Жорстокий світ Семи Королівств, де зима та літо тягнуться впродовж кількох років, а вельможні родини ведуть криваві війни за владу, підкорив серця мільйонів читачів. Перші пропозиції щодо створення екранізації Дж. Мартін отримав через кілька місяців після публікації першої книги циклу – «Гри престолів». Проте він вважав свої твори занадто складними для втілення на екрані та невідповідними до стандартів телесеріалів. Лише у 2007 році компанії НВО вдалося переконати письменника, і у квітні 2011 року світ побачив перший сезон «Гри престолів». Перші два сезони серіалу за змістом повністю відповідали початковим книгам циклу – «Гра престолів» та «Битва королів», проте подальші сезони з точки зору авторів серіалу повинні були втілювати книжкову серію в цілому, а не окремі її частини. Такий підхід дає сценаристам більше простору для використання сюжетних ліній та сучасних кінематографічних прийомів. Всього на сьогоднішній день заплановано 8 сезонів, п’ять з яких вже побачили світ. Прем’єра шостого сезону анонсована на квітень 2016 року.
Минає час, фантастика змінює форми, види та стилі, але вона була і залишається постійною супутницею людства, художнім втіленням його мрій і страхів.
