Інгаляція – це метод обробки організму лікарським препаратом за допомогою його вдихання. Препарат може перебувати в стані газу, диму, а частіше всього пари.
Сьогодні інгаляції можуть асоціюватися з паруючим в каструльці відваром, а можуть використовуватися і більш сучасні пристрої – інгалятори і небулайзери. Змінюватись можуть склади засобів, що вдихають та конструкції для інгаляції, стабільними залишаються правила проведення процедури.
Що вдихати?
Інгаляції можуть бути як природними (морське або гірське повітря), так і штучними. І ті, і інші надають або лікувальну дію при гострих захворюваннях і загостренні хронічних станів, або чинять системний ефект на організм в цілому.
Інгаляційне лікування доречне для лікування верхніх дихальних шляхів. З чим робити інгаляцію, порадить лікуючий лікар у кожному конкретному випадку, однак існують універсальні рецепти.
Сода або мінеральна вода
4 ч.л. соди на 1 л гарячої води або підігріти будь-яку мінеральну воду. Вдихання таких парів розріджує мокротиння і надає пом’якшувальний ефект на горло.
Цибуля або часник
Приготувати з цибулі або часнику кашку, віджати сік і розвести його десятикратним об’ємом гарячої води. Вдихання парів даного розчину чинить на організм антибактеріальну і противірусну дію.
Лікарські рослини
Володіють широким спектром корисних дій, знищують інфекції, знеболюють, розріджують мокротиння і сприяють його виведенню. Найчастіше використовуються квіти липи, лаванди і ромашки, листя евкаліпту, материнки і м’яти, хвоя кедра і ялівцю, соснові бруньки, кореневище солодцю та інші рослини окремо або в комбінованих зборах.
Ефірні олії
1 ч.л. олії розвести в 0,5 л гарячої води. Пари полегшують дихання і надають антибактеріальну дію, а використовувати можна олії хвойних дерев, а також бергамоту, анісу, чебрецю.
Як вдихати?
Для проведення інгаляції можна скористатися спеціально розробленими для цього апаратами. Придбати такі можна в аптеці, а в лікувальних закладах встановлені стаціонарні апарати, які розпилюють ліки повітрям від компресора або ультразвукового джерела. В домашніх умовах інгаляції здійснюються за допомогою підручних засобів. Хворий схиляється над каструлею або чайником з нагрітою рідиною, що випаровується, накривається рушником і робить вдих і видих.
Тривалість однієї інгаляції може становити від 5 до 15 хвилин, у день допустимо проводити від 2-3 сеансів і більше, в залежності від самопочуття. Для лікування носових і придаткових пазух необхідно вдихати і видихати ліки через ніс, а для лікування глотки, трахеї, бронхів, легенів – через рот. Можна здійснювати вдих і видих поперемінно через ніс і рот.
Процедура інгаляції не повинна перериватися сторонніми справами. Вкрай не бажано проводити процедуру менш ніж за півтори години після прийому їжі, після процедури не рекомендується пити і їсти протягом однієї години і, звичайно ж, виходити на холод. Дихання має бути не обмеженим.
